Ось і набралася сили для написання звіту про проведене нами 23 – 24 вересня “1st Auto Grad Rallye” .
Звісно, самому ралі передувала підготовка))) Метушня по закупкам, друкарням, перемовини, листування… Взагалі якісно довелося напружитися, щоб розібратися і написати спортивну документацію) Навіть вдалося домовитися про купку волонтерів, але це окрема пісня. Не боюсь здатися неполіткоректною, але ці волонтери створили таку кількість проблем, що колючки ворушилися бурхливо… Крім того, потрібно було зібрати по всьому місту весь інвентар, який нам люб’язно надали в ФАУ – знаки, рації та ін., замовити, забрати кубки, наліпки, грамоти, купу документів, легенди та іншу поліграфію і апаратуру.
Чого варта прописка траси))) Спочатку намічається по мапах, потім сідаємо в машину з тріпметром, блокнотом, олівцем і телефоном андроїдним (з ЖПС, щоб потім у всіх точно все сходилося). І поїхали. Спочатку плоский седан все проїжджає, записує, потім інший плоский – перевіряє, виправляє. Потім знаходиться цікавий неврахований шматочок)))) потім все це проходиться в максимально наближеному до реалій режимі. Наприклад, я сідаю за кермо Їжатка, поруч Головний Вигадник Трас зі своїми записами і ми їдемо. Тільки в цей момент я ще поняття не маю куди їхати – все чесно. 200 метрів праворуч три … і так все – звіряється час, відстані і швидкість. А потім деякі ще разок перевіряються:

Частина перша, перервана польотом по салону:

Частина друга – наздогін)

Кругом-бігом траса була близько 300 км. Трохи менше.

Напередодні ралі – 22 вересня, п’ятниця, ми ввечері зібралися на автодромі, де буде встановлений штаб, розставлені спецділянки і взялися за дуже клопітку справу. Ремарка – ось тут повинні були з’явитися волонтери… Але… один хлопчина прийшов. Далі вирізано цензурою))) Розвантажили все спорядження.
Як водиться, було прибрано сміття – люди у нас не можуть донести/довезти використані пакети, пляшки та ін. до сміттярки… А потім ми розставляли колеса для спецділянок – всі дружно вантажать їх повний причіп, вивантажують купою біля потрібного місця і все розставляються по Генеральному Плану ( Головний Організатор спецділянок ) стопочками)) Потім йде бригада з сигнальною стрічкою і обв’язує все відповідно тому ж плану))

Ось так виглядає наша траса

Паралельно вдома нарізаються наклейки, забрані з друкарні. Звісно частини не вистачає, що з’ясовується дуже вчасно. Добре, що потрібні залишилися з минулого ралі і вони без дат.

У день старту встати потрібно в 5 – хоч кави випити)) Потім бігти додавати в машини все, що ми не ризикнули залишити на ніч на Автограді – апаратуру, документи, їжу і ін. Бігом на місце і розкладати штаб. Намет цього разу був великий, зручний)) Тільки з дуже високою парусністю))) – на другий день був дуже сильний вітер і ми його ловили і примотували скотчем до найближчих вертикальних… чого завгодно)

Стартові ворота

Починають підходити люди – маршали і судді, волонтери! (вибачте). Всіх порахувати, записати, позначити – бейдж, сигнальний жилет). Волонтерами виявляються зграйка хлопчиків 15 років та-дам! під командуванням Чудо-діви 18 років з усіма наслідками, що випливають. Дуже порадувало, що прийшло кілька хлопців з ВНЗ (не пам’ятаю назву точно – там про дизайн та іншу архітектуру) – вони дуже допомогли!

Облік присутніх

Потихеньку з’їжджаються спортсмени. Рахуємо, записуємо, перевіряємо… І отримуємо в підсумку 10 екіпажів. При цьому зареєструвалося 17. І деякі з прибулих не реєструвалися. Тобто люди пройшли реєстрацію, забили собі стартовий номер, який я віднесла на друк в друкарню, і тихо (за винятком двох) не з’явилися… Цей казус (особисто для мене – несерйозне і кхм… ставлення до нашої праці і заходу) привів до того , що надалі стартові внески будуть слачуватися заздалегідь – під час реєстрації. Я вже мовчу про те, що на них розраховували при замовленні їжі, води, дорожніх книг та іншого. Ну ось так я засмутилася.
З учасниками вийшло цікаво – у нас на ралі перетнулися люди різні – зоряні пілоти і штурмани, зовсім новачки, інструктори, водії ретро машин, трофісти й інші спортсмени. Але як і обіцялося, підступна траса зрівняла всі шанси)))) Про результати – пізніше))

Ще до нас приїхали гості – себе показати, на інших подивитися))))

Проведено інструктажі, підписані папірці, наліпки наліплені, все перевірено і зареєстровано.

Техком

Наліпочки!

Починаємо зі спецділянки і далі рушаємо – “в місто”, на сцену…

Старт на спецділянці

Один з КЧ

В результаті було 9 спецділянок трьох видів. Два види на автодромі, один в місті (околицях). Ми вирішили, що потрібно згадати про таке чудове розважання, як РР – спецділянку на регулярність руху (на точці старту кожному екіпажу видається своя особиста середня швидкість, яку він повинен витримати до кінця спецділянки – і це не на автодромі, а “в полях”) )
Треба сказати, що минулого разу учасникам було явно нудно – вони спокійно доїжджали і відстоювалися. Змагання йшло тільки на спецдільницях. Ми доклали усіх зусиль цього разу, щоб ускладнити завдання))) Вийшло))) Ніхто не нудьгував)

Набагато більше світлин тут. ))
Перший день закінчився колективним вживанням кулешу, який нам зварив Чудовий Кухар !

Роздача смакоти

У другий день чекали всіх тих, хто зареєструвався окремо на слалом… Не дочекалися. [Цензура].
А ще не прийшов жоден волонтер з дрібних. Може злякалися чогось або батьки не пустили… (15 років – справа серйозна!), Але мені навіть простіше так було. Так як в перший день вони мене не просто довели до читання нотацій… до різких і колючих слів. [Цензура].
Всі наші учасники пройшли медком, отримали легенди другого дня і продовжили гонку. Знову спецділянки, місто, і так далі.
Деякі екіпажі губилися, знаходилися… Один екіпаж зійшов з технічних причин.
Останній слалом ми винесли окремим заліком. Учасники його проїжджали двічі і отримували в залік кращий результат. Пристрасті розпалилися і різниця результатів вимірювалася в десятих і сотих)))
А потім був підрахунок результатів. З урахуванням того, що пеналізацій було багато і у всіх, штурмани намагалися написати достатню кількість заяв, пілоти змагалися за кожну секунду, підрахунок трохи затягнувся))) В результаті перевизначились переможці і деякі (цілком природно) засмутилися, а деякі зраділи. Але я впевнена, що причепитися до підрахунку нема в чому. Частково я була присутня при підрахунку і спостерігала цей процес. Одні пенализації знімалися, інші залишалися. Максимально неупереджено. Я дивуюся терпінню і витримці нашого Майстра Підрахунків ! Всіх вислухати, заспокоїти, обговорити, зважити, ще раз все спочатку повторити, знову повторити…))) і прийняти максимально об’єктивне рішення.
А потім нагородження!
Від щирого серця ми дякуємо всім, хто нам допомагав , нашим партнеру і спонсора , який надав подарунки для переможців!

Крім переможців по класах, були ще дві номінації – Глядацькі симпатії і Кращий Штурман. Глядацькі симпатії дісталися екіпажу на Jeep Grand Cherokee , а Кращий штурман – за найменшою кількістю пеналів – Яровенко Арині . Уламали рахівників порахувати абсолютний залік інтересу заради – в підсумку найкращий результат – Ford Focus, другий – ГАЗ 24 (!), далі – Honda Accord. Ось і прокоментувати складно))

Після всіх веселощів ми розібрали трасу, зібрали і вивезли мішки зі сміттям… Зібрали штаб, арку, апаратуру, банери… І навіть не о 2 годині ночі були вдома))
Потім була обробка фотографій, активна соціальна діяльність по викладанню фотографій і їх опису. Велика вдячність нашим партнерам за статтю , класний ролик:

І фотографії! Ігор Лептуга , Інна Роменська і Валерія Селезньова .

Ось ще тут промайнуло: