Коли переді мною постало питання що подарувати батькові на День народження, я стала переглядати каталоги туристичних магазинів, бо він любитель сходити в гори або сплавитися на байдарках. І тут мені на очі потрапила така штуковина – термос-френч-прес виробництва компанії Stanley. Так як мій батько ще й цінитель різних чаїв, я зупинилася на цьому варіанті.
Ще вплинуло і те, що у мене вже років 5 є термос цієї фірми, і він жодного разу мене не підвів – тільки радував. Відсутність складних механічних пристроїв (у мого термоса немає кнопок – просто відгвинчуєма кришка, немає ручки), якісні і приємні матеріали – що ще потрібно для такої речі? До цього часу на ньому немає вм’ятин, тріщин й інших ушкоджень, а діставалося йому добряче. Якось він був забутий взимку в машині на 4 дні (або більше) – так от, чай був ще теплий)).
Паралельно зі своїм Staley я випробувала багато різних термосів, тому що хотілося мати другий, але жоден з них не витримав суворої реальності))).
Справу зроблено – я подарувала це диво інженерної думки батькові, і ми вирішили разом його випробувати:

Це чудове пристосування для любителів чаю (кави) в зібраному стані цілком компактне:

У комплекті кілька дуже приємно зроблених елементів. Перше, за що берешся – кришка. Насправді це дві чашки. Вони складаються в одну термо-чашку – кришку і між ними залишається шар повітря – чай не остигає ще довше, і руки не обпікає. Хоча і по-окремо чашки цілком справляються з перепадом температур))

Під чашками кришка-пробка центральної частини-термоса. Він прекрасно тримає тепло навіть з відгвинчені кришкою)) Коли чай був зварений і перелитий в термос, батько раз в 10 хвилин говорив “поторкай – він зовні зовсім крижаний!”.

Сама кришка-пробка всередині порожня – таким чином передбачений контейнер для зберігання сухого чаю/кави. В мережі я натрапляла на спостереження, що кава в цьому контейнері може зволожитися від конденсату, коли в термосі окріп. Цей момент особисто ще не перевірений.

Далі вигвинчуємо термос з “турки”:

У “турки” є дуже чудова ручка. Вона зручно лежить в руці, нержавіюча і має фіксатор (пластиковий, але міцність перевіриться часом). Фіксатор працює добре – своєї думки про становище “турки” не має, сюрпризів не навчений.

У зв’язку з тим, що “турка” призначена для варіння чаю/кави на пальнику і багатті, у мене виникло питання – чи не станеться чого з пластиковим фіксатором ручки на великому відкритому вогні, але перевіряти в цей конкретний раз не стали.

Усередині турки – пластиковий фільтр з нейлоновою сіточкою на дні. В “похідному положенні” кріпиться в “турці” байонетний замками-засувками легко і міцно.

Обсяг “турки” і термоса напрочуд однаковий – 700 мл.

Отже… Беремо чай, засипаємо в “турку”:

В результаті з’ясувалося, що з кількістю чаю ми трохи перестаралися)))
Так як метою тесту було перевірити простоту і зручність використання, і здатність утримувати тепло, то воду взяли вже гарячу – з чайника:

Далі – розмішуємо і чекаємо, поки чаїнки почнуть осідати – не по класиці чайних церемоній))

В процесі виявлено, що внутрішня частина “турки” або має покриття, або сам матеріал такий, що на ньому вода збирається в краплі – погано змочується. Особисто я бачу в цьому тільки плюси – мити легко.
Далі пробуємо як працює фільтр – повільно продавлюємо:

У нижній частині фільтру є поясок силіконового ущільнювача – весь чай слухняно фільтрується через нейлонову сіточку, все йде легко і без пригод.

Виник тільки один конфуз – носик у “турки” зроблений під правшу – я не зустрічала ще для лівші туорк))) ну і ми трохи облилися чаєм))) Але беремо в праву руку і нічого не проливається))

Не та рука)))

Тепер усе добре)

Залишилося продегустувати чай і перевірити час збереження тепла:

Батькові дуже сподобалися чашечки)

А ось тут стало зрозуміло, що з заваркою ми переборщили)))

Треба сказати, що матеріал цього чуда техніки не вплинув на смак чаю – ніяких сторонніх запахів пластика/гуми/металу не було ні спочатку при розпакуванні, ні в чаї)

Задоволений володар)