Objects

Карачуновське водосховище

on
July 16, 2018

Type: Natural object       Kind: Water

Country: Ukraine     Region: Dnipropetrovsk region     Locality: Кривий Ріг

Availability: Available for visits, Bad road (during any weather, can be driven by two-wheel drive cars)


На околиці міста Кривий Ріг є район, який називається Карачуни.


Фото з інтернету

Назва цього району за місцевою легендою походить від слів “кара чун” або “карачун” азіатського (монгольського/татарського/ще варіації на тему) походження і перекладається “чорна смерть”. Вікіпедія каже 1 , що саме слово “Карачун” з давньовосточнославя’нскої мови перекладається як “смерть”, також це ім’я слов’янського божества нижнього світу, що є володарем морозів, холоду і мороку. У ряді міфологічних словників йдеться, що словом «карачун» у слов’ян називався зимовий сонцеворот і пов’язане з ним свято, а також злий дух, який скорочує життя.
До XVIII століття в народних казках присутній персонаж «Карачун». Деякі з дослідників слов’янського фольклору вважають, що цей казковий персонаж пізніше був перейменований в Кощея, при цьому, інша частина дослідників вважають це твердження своїх колег помилковим.
У молдаван Карачун вважається божеством здатним викликати родючість і врожай в новому році.

Так чи інакше, назву цього місця місцеві легенди пов’язують з урановими родовищами на деякій відстані від цього району. Нібито, уранова руда – це чорні камені, які ті самі азіати брали в руки, вивозили з собою і гинули (від променевої хвороби). Причому, чому в даній версії не саме родовище так називають, а район в 70 км від нього – не пояснюється. Крім того, найчастіше уранова руда жовтого кольору або сіро-коричневого. Власне, місто, біля якого родовище, називається Жовті води.

В іншій версії йдеться про хмари стріл, які відганяли навали монголів/половців/татар.. або просто про великі битви між чумаками/козаками/.. і татарами/половцями..

Сонце не поспішаючи сідало за обрій, повільно просувалися вперед чумаки. Попереду відкрився спуск, що вів в широку долину, порослу густим зеленим лісом.
На одному з чумацьких возів, одягнений в білу домотканий свитку, сидів дід. Чорну його шапку відтіняли великі локони біло-сивого волосся, серед чумаків дід Онисим був найстарішим. Більш півстоліття минуло з тих пір, як він таким же молодим, як зараз його онук, вперше пішов з чумаками в далеку подорож…
Швидко летить час…
-Ось тут і будемо ночувати, – сказав, ні до кого не звертаючись, дід Онисим.
Всі знали: його слово – закон. Тільки онук перепитав:
-А тут безпечно? Серед степу воно, звичайно, краще, так як ці місця нещасливі для нашого брата.
-Не бійся, це давним-давно небезпечно було, коли я був молодим чумаком. З тих пір і прозвали це місце “чорною смертю”. Татари дали таку назву. Поіхнему це звучить “карачун”.
Люди спустилися в долину і стали готуватися на нічліг. Втомлені за день, розсілися вони навколо жаркого багаття, де готувалася нехитра їжа. Незабаром всі чумаки взялися за скромну вечерю.
-Послухайте, діду, а чому татари дали таку дивну назву – “Чорна смерть” – цій тихій долині. Причому тут вона? Розкажіть, діду.
Дід зібрався з думками.
-Ну що ж, розповім про те, що в пам’яті моїй зберіглося. Часто ходили цією дорогою чумаки. А часи ці були неспокійні: татари часто набігали з Криму. Грабували. Старих і немічних вбивали, топтали кіньми, а міцних, здорових в полон забирали, в неволю.
Дізналися татари про цю долину, про цей ліс зелений густий, про дорогу стару чумацьку через нього. І зробили там засідку. Втомилися чумаки з далекої дороги, та й не очікували вони нападу. І не побачили вони сходу сонця, не довелося їм запрягати волів. Татари самі це зробили, а чумаки залишилися спати навічно в цій долині.
Кілька разів так було, а потім перестали ходити чумаки цією дорогою, стали обходити цей ліс густий стороною. Після своїх набігів татари назад поверталися чумацьким шляхом. І тут на відпочинок зупинялися. Вдале місце тут: літньої ночі прохолодно – річка недалеко. Довго це тривало. Не раз чув цей ліс стогони нещасних полонених. Незабаром в цьому лісі не стало ні шматочка землі, що не политий сльозами або кров’ю чумацькою, що дерева гули за сотні верст.
Почули цей гул запорізькі козаки. Соромно стало чумакам, і стали кликати вони козаків:
Ей, хлопці-запорожці, допоможіть нам татарву розбити! -Чуєш, брати, йдемо на допомогу.
З бідним видобутком поверталися татари: злі, втомлені. Зупинилися вони на відпочинок в цій долині. Але не стали доблесні і чесні козаки бити сонних татар.
-Вставай, татарин проклятий, на бій праведний! – закричали наші козаки.
Важким було пробудження ворога. Як орли налетіли на них запорожці і чумаки, рубали своїми шаблями, нікого не жаліючи. Жоден з татарської орди не втік живим. Всі загинули на землі нашій, яку так довго грабували. А вже їхні нащадки охрестили це місце “карачун -” чорна смерть “, – тому що вночі прийшла смерть і була страшною та жорстокою.
Розпрощалися запорожці з чумаками, пішли на межі вартувати землі наші від ворога. А чумаки повернулися до своєї праці, їздять тепер цією дорогою, возять сіль та рибу.
Замовк дід Онисим.
Пройшли роки, час стер старий чумацький шлях, і густий ліс, в якому йшла жорстока битва, зник. І тільки назва “карачун”, яка перетворився пізніше в “Карачуни”, залишилася як свідчення про ті далекі і нелегкі для нашого українського народу часи. Нелегкі, але героїчні.

Але є і більш правдоподібна версія походження назви (щоправда, різко обривається)):
Історичний факт: назва району Карачуни пішла від селища Карачуновка (див. карту), яке знаходилося в безпосередній близькості від дамби і згодом затоплено при створенні водосховища, як і інші села в цій місцевості. Село Карачуновка також згадується в книзі “Списки населених місць Херсонської губернії” від 1868 року ( посилання ) і в роботах російського гірського інженера Н. П. Барбот де Марні, який виконав перший науковий геологічний опис залізних руд Криворізького родовища.

У свою чергу назва села Карачуновка походить від прізвища офіцера Карачуна, який в 19 столітті отримав в цій місцевості ділянку землі і заснував сільське поселення. Ви напевно будете здивовані, але Карачун зробив так само, як Долгінцев при створенні Долгинцево, і Гданцев при створенні Гданцівки, просто назвав поселення в свою честь. Отже, Карачуни від сел. Карачуновка, Карачуновка – від імені засновника офіцера Карачуна.

Власне біля того самого водосховища зосереджена частина красот цього міста. Водосховище впирається в дамбу довжиною 205 метрів, загороджуючи річку Інгулець.
Водосховище було закладено в 30х роках минулого століття в зв’язку з необхідністю великої кількості води для Криворіжсталі (тоді – Криворізького металургійного заводу, зараз – АрселорМетал Кривий Ріг). Крім того, більша частина міста отримує питну і технічну воду з Карачунівського водосховища. Дамба хронічно перебуває в аварійному стані – я пам’ятаю у своєму дитинстві періодично виникаючу в місті паніку, що дамба майже вже закінчилася – по весні з таненням снігів затопить все місто. Ну якщо дамба не витримає, то весь центрально-міський район і справді виявиться під водою до рівня третього поверху, так як знаходиться в низині, а води пролиється багато.

За дамбою розташований залізничний міст. Висотою 52 метра, довжиною 160 метрів. Побудований в 1882 році, за проектом арх. Боголюбського. За радянських часів не тільки дамба, а й міст були стратегічними об’єктами і вхід на них був заборонений – з двох кінців мосту стояли будки для охоронців. У любителів фотографії фотоапарати відбирали або просто засвічували плівку. А місця там гарні)) Зараз охороняється тільки дамба.

Навколо водосховища висаджений лісовий масив (листяний), були побудовані (можливо навіть щось залишилося) бази відпочинку, парочка навіть функціонує.
Крім чисто технічного використання, це водосховище з успіхом виконує рекреаційну роль – влітку багато городян відпочивають на березі, а рибалки цілий рік тягнуть невід)))

TAGS
RELATED POSTS

LEAVE A COMMENT

This site is protected by reCaptcha and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.

Olga Dzyuba
Odessa, UA

Hello! My name is Olga, nice to meet you! In this blog, I am talking about our travels to beautiful and unusual places in Ukraine and beyond. Well and the history of these places. I sincerely believe that it is possible to find something interesting anywhere - just look at the outside world from different angles)))
More

0
    0
    Your Cart
    Your cart is emptyContinue Shopping
    Archives
    0
      0
      Your Cart
      Your cart is emptyContinue Shopping