Замковий міст ХІV-ХVІІ. Старе місто з’єднувався з фортецею мостом. Під час турецького завоювання він був обмурований тесаним каменем і, очевидно, тому ще до сих пір його іноді називають «турецьким». Це єдиний міст у світі, який побудований за течією річки, а не з’єднує її берега. Будівництво Замкового мосту збігається з початком спорудження фортеці.

У XVI столітті міст був дерев’яним, на кам’яних опорах. Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум відзначав, що міст був арочним і дуже високим.

У 1544 році була проведена реконструкція моста. Під час цієї реконструкції під мостом в скелі пробили склепінчастий арочний канал. Під час 27-річного турецького панування містом (1672-1699 pp.), була проведена велика реконструкція Замкового мосту.

Після того як фортеця втратила своє стратегічне значення за часів панування Кам’янця царською Росією, Замковий міст вирішено було відкрити для проїзду громадського транспорту. У 1855 році при проведенні ремонту південної стіни мосту були до моста додані підпірки – контрфорси з залізними стрижнями, тоді ж почалися роботи з прокладання бруківки на мосту. У 1662 р з метою розширення моста була розібрана вежа Святої Анни і залишки Замкових воріт.

Міст був настільки вузьким, що на ньому дві підводи не могли розминутися. У другій половині XIX ст. була проведена ще одна значна реконструкція Замкового мосту: розібрані кам’яні парапети з метою розширення проїжджої частини, по обидва боки на мосту на дерев’яних консолях були прокладені дерев’яні тротуари, і змінила даний вид моста. На початку Великої Вітчизняної війни під час відступу радянських військ міст був підірваний, в результаті цього була пошкоджена його верхня проїжджа частина. Окупантам необхідно було налагодити цей важливий транспортний шлях на захід, тому в 1942 р проводиться реконструкція проїжджої частини моста.

У 1953-1956 pp. міст прийшов в майже аварійний стан – і в 1976 р автотранспортний рух по мосту було припинено: він став служити тільки пішоходам. У 2000 р Замковий міст внесений до світового списку 100 унікальних пам’яток, які перебувають під загрозою руйнування. Тільки в 2005-2007 рр. після ремонту Замковим мостом було дозволено рухатися автомобілям обмежену кількість годин.

Замковий міст входить у вітчизняну «Книгу рекордів» як найстаріший міст України.

Турецьким міст стали називати після 27-річного володіння Кам’янцем турками (в 1672-1699 роках) і проведеної ними серйозної реконструкції моста. Деякі дослідники навіть вважали, що міст побудували турки.

В історико-архітектурному нарисі «Кам’янець-подільський» (1968) Євгенія Пламеницька назвала пам’ятку просто – Міст (з великої літери). Проте в четвертому томі видання «Пам’ятники містобудування і архітектури Української РСР» (Київ, 1986) в довідці, підготовленій Євгенією Пламеницькою, міст названий Фортечним.

У публікаціях початку 1990-х років Євгена та Ольга Пламеницьких постійно називали міст Фортечним – як вони пояснили, з огляду на його провідну роль в оборонній системі не тільки замку, але і всього міста-фортеці (прикладом може слугувати стаття 1995 року «Кріпосний міст Кам’янця-Подільського : хронологічна і типологічна атрибуція»). У наступних публікаціях дослідники відмовилися від цієї назви і повернулися до історичного – Замковий міст.

Джерело