Аптечка – дуже важливий елемент спорядження в будь-якій подорожі. І не важливо як Ви подорожуєте – пішки, автобусом, автомобілем або літаком.

Особисто я вожу з собою аптечку (не тільки ту, що належить згідно із ПДР) з набором еластичних бинтів і мазей від ударів і ран і невеликим набором знезаражувальних, знеболюючих і сорбуючих ліків. Як показала практика, більш широкий набір не потрібен. Я кілька разів замінила за терміном придатності в аптечці серцевий набір і більше його туди не складала. Ця ж аптечка у мене їздить в рюкзаку у всіх піших або не дуже подорожах (я маю на увазі в тому числі авіаперельоти і громадський транспорт за кордоном). У наших експедиціях моя аптечка має той же набір, але розрахована більшу кількість людей і днів.

Склад аптечки індивідуальної в нашій команді:
– ліки від головного болю (кому що – німесіл, цитрамон..);
– якщо Ви алергік, то обов’язково антигістамінні, які Вам добре допомагають;
– адсорбенти (пару пакетів мультисорба і пару стіків Атоксила);
– всякі фосфалюгелі та смекти, якщо є схильність до їх необхідності;
– одна конвалюта парацетамолу;
– кілька пакетів протизастудного чаю (у мене це Інсти);
– одна конвалюта сильного знеболювального типу кетанова;
– набір пластирів (перевірених) як з подушкою, так і без;
– пакет протиопікового гелю;
– набір серветок з хлоргексидином та іншими антисептиками (вони зараз продаються в будь-яких якостях і кількостях);
– звичайний і еластичний бинти;
– ватяні диски замість вати (набагато краще використовувати, бо менше до рани прилипає частинок);
– мазі від синців та розтягувань (гепаринова мазь, троксевазин і репарил);
– маленька баночка чарівної мазі “Судокрем” (добре допомагає від подразнень, натертостей, подряпин і інших дрібниць);
– влітку маленький балон пантенола (при перельотах балон не можна возити, але пантенол є у вигляді крему, хоча і набагато гірше працює);
– пляшечка хлоргексидину для промивання подряпин і ран (не перекис!);
– пляшка перекису, якщо в сторону моря (щоб боротися з пробками у вухах від пірнання);
– пляшечка борної кислоти (якщо болять вуха від пірнання і вітру);
– джгут (краще типу “турнікет”).

Решта – індивідуальні ліки за їх необхідності.

Розрахунок кількості ліків в індивідуальній аптечці простий. Порахуйте максимальний час, який вам потрібно, щоб дістатися до найближчої аптеки + 1 – 2 дні в залежності від дальності подорожі від цивілізації. Наприклад, Ви йдете пішки 3 дні. Якщо за цей час не планується проходити біля населених пунктів, то до найближчої аптеки (якщо в горах взагалі про це можна говорити), у Вас максимум 1,5 дня. Ця цифра дуже легко розраховується: з середини маршруту в обидва боки максимальна відстань – якщо Ви пройшли 2/3, то до фінальної точки ближче, якщо 1/3, то до початкової точки ближче. Тобто, ліків повинно вистачити на 2,5. – 3 дні.
Якщо Ви вирушаєте на машині або в межах “цивілізації”, то все це, звичайно, простіше – в будь-якому місті можна знайти аптеку, як і в багатьох селах (правда, тут вибір може дуже неприємно здивувати). В іншій країні похід до аптеки ускладнюється тим, що торгові назви інші і провізор може Вас не зрозуміти, навіть якщо має право продати потрібні Вам ліки без рецепту. Півроку тому була у мене ситуація, коли людина писала мені, перебуваючи в Європі з питанням “як мені пояснити в аптеці, що мені потрібен перекис?”. У такій ситуації потрібно знайти назву діючої речовини англійською мовою та латиною і показати провізору. В інструкції до препарату ці назви обов’язково вказані (просто в гуглі шукаємо інструкцію до потрібного препарату і там все є). Вони самостійно розберуться як у них в країні називається потрібний препарат і чи можуть вони його Вам продати. У будь-якому випадку, при подорожі в іншу країну необхідна медична страховка – без неї можна дуже серйозно розщедритися в разі необхідності звернення до лікаря. Для подорожей Україною за наявності бажання теж можна знайти страховку і навіть з більш-менш пристойними умовами.
Якщо Ви йдете самі (краще, звичайно, хоча б удвох, а мінімальний оптимум – втрьох) або з незнайомим Вам раніше гідом, то краще взяти з собою описаний набір. Якщо ж Ви збираєтеся своєї знайомої групою, і впевнені в колективній аптечці, то можна брати з собою з індивідуального набору тільки особисті ліки.

Для аптечки на групу за великим рахунком додавати особливо нічого, крім кількості.

Мій розрахунок наступний:
Візьмемо, до прикладу 6 людей на два тижні, на машинах і іноді до найближчої аптеки сто або більше кілометрів. І врахуємо, що я не любитель бігати по незнайомих місцях в пошуках чогось, що можна взяти з собою заздалегідь))) Тобто ліки на всіх людей на 2 тижні.

– ліки від головного болю (німесіл – коробка в 30 пакетів, цитрамон – 5 конвалют);
– якщо Ви алергік, то обов’язково антигістамінні, які Вам добре допомагають (супрастин – 2 конвалюти);
– адсорбенти (6 пакетів мультисорбу та 6 стіків атоксилу);
– всілякі фосфалюгелі та смекти, якщо є схильність до їх необхідності (6 пакетів фосфалюгеля та 6 пакетів смекти);
– одна конвалюта парацетамолу;
– кілька пакетів протизастудного чаю (у мене це Інсти – 10 пакетів);
– одна конвалюта сильного знеболювального типу кетанова;

– набір пластирів (перевірених) як з подушкою, так і без (десяток звичайних бактерицидних пластирів – смужок, 4 штуки квадратних хірургічних пластирів, бобіна пластиру);
– 3 пакети протиопікового гелю;

– набір серветок з хлоргексидином та іншими антисептиками (вони зараз продаються в будь-яких якостях і кількостях)
– 3 малих туристичних/автомобільних індивідуальних набора;

– звичайний та еластичний бинт (стерильні бинти не беру – поза лікарняних умов бинт перестає бути стерильним в момент відкриття упаковки; а ще зараз з’явилися добрі бинти не з марлі, а які тягнуться) – 3 широких товстих звичайних бинта, 1 вузький еластичний бинт на 3 метри , 1 широкий еластичний бинт на 5 метрів та еластичний “панчіх” на коліно/лікоть;

– ватяні диски замість вати (набагато краще використовувати, бо менше до рани прилипає частинок);
– мазі від синців та розтягувань (гепаринова мазь, троксевазин та репарил по одному тюбику);
– маленька баночка чарівної мазі “Судокрем” (добре допомагає від подразнень, натертостей, подряпин та інших дрібниць);
– влітку 2 великих балона пантенолу (при перельотах балон не можна возити, але пантенол є у вигляді крему, хоча і набагато гірше працює);

– 3 пляшки хлоргексидину для промивання подряпин і ран (не перекис!);
– пляшка перекису, якщо в сторону моря (щоб боротися з пробками у вухах від пірнання);
– пляшечка борної кислоти (якщо болять вуха від пірнання і вітру);
– пляшечка з піпеткою (від крапель в ніс))) обліпихової олії (чудове ранозагоювальний засіб);

– пінцет – для виймання скабок або кліщів);
– ножиці;
– англійська шпилька (теж для виймання скабок);

– джгут (краще типу “турнікет”).

Розрахунок мій простий:
– парацетамол та кетанов необхідні в мінімальній кількості, бо при виникненні необхідності в них подорож варто припиняти, а мінімуму вистачить до будинку або лікарні;
– в нашій команді багато метеозалежних людей і тому багато ліків від головного болю, а крім того, німесил – гарний протизапальний засіб;
– кількість адсорбентів або на одного на три дні, або на всіх на день (а всі з отруєнням – це вже привід закінчити подорож і перевірити їжу);
– фосфалюгелі та смекти – на одну людину на тиждень (така необхідність – це теж привід для закінчення подорожі);
– з антизастудним чаєм – аналогічно (10 пакетів – на три дні одному, а якщо за другий день не полегшало, то пора додому);
– з ранами, забиттями і опіками все просто: якщо це подряпина або незначне пошкодження, то набору вистачить на всі два тижні, а якщо пошкодження велике або глибоке, то до лікарні.

Перед виходом/виїздом групою я обов’язково запитую у кого які нюанси є по здоров’ю. Щоб потім не опинилася якась алергія на парацетамол або щось ще. Ну і щоб знати від кого чого очікувати в яких умовах.

Все, що понад цього набору, мені здається недоцільним, бо всі випадки, які вимагають більшого медикаментозного впливу, належить довірити медикам.

І у будь-якому випадку перед застосуванням будь-якого препарату порадьтеся з лікарем!

Дуже важливо в будь-якій подорожі повідомити ведучому групи або своїм близьким, якщо Вам стало зле. Якщо Ви промовчите і підете далі по маршруту, а десь посередині Вам стане гірше, то це може стати проблемою – пошук місця для незапланованої зупинки, пошук найближчої лікарні ну або просто сильне уповільнення просування. Набагато практичніше за необхідності залишитися на день або два табором в тому місці, де гарантовано є вода і стоянка, а після одужання рухатися далі. Або, за необхідності, не з маршруту шукати можливість транспортування в лікарню, а з табору.

Я дуже рекомендую не тільки мандрівникам, які відправляються в гори або степи з наметами або кемперами, пішки або на машині, але і взагалі всім людям пройти курси з надання першої долікарської допомоги. Зараз це дуже легко зробити – Червоний хрест і ще багато інших різних організацій постійно проводить такі курси. Ці знання можуть стати в нагоді не тільки в подорожі, але і в повсякденному житті.
Крім того, якщо ви зібралися в подорож “поза зону комфорту”, необхідно заздалегідь дізнатися і записати телефони екстрених служб, та вивчити покриття мобільного зв’язку в районі подорожі.

Наприклад, в Карпатах чимало місць, де немає ніякого зв’язку (ми перевіряли) – в таких випадках краще брати з собою супутниковий телефон, а комусь з близьких або друзів повідомляти куди ви йдете, коли плануєте де бути і виходити регулярно на зв’язок (це ж актуально для поїздок за кордон).

За правилами будь-яка група туристів зобов’язана зареєструвати заздалегідь свій маршрут і його терміни в регіональному підрозділі рятувальної служби . Це не дуже складно і не вимагає багато часу. Крім того, реєстрація є безкоштовною . Це можна зробити за 10 днів до походу в гори. Також можна отримати у рятувальників консультацію щодо проходження маршруту, техніки безпеки в поході, гідрометеорологічних умов, надання медичної допомоги та інше. Потім можна повідомити рятувальникам про похід безпосередньо перед виходом на маршрут. А потім відзвітувати, що все добре. Якщо ви не повідомите рятувальникам про це, командир може прийняти рішення про початок пошуково-рятувальних робіт.