В історичних хроніках Сутківці вперше згадуються в 1407 році в грамоті литовського князя Вітовта, якою він за вірну службу подарував Хотько Кроатії (вихідцю з Угорщини) містечко Ярмолинці разом з прилеглими селами. Згодом Сутківці відійшли онукові Кроатія Федору, який і став першим з роду Сутковецьких. Федір почав будівництво замку в першій половині XV століття, як одного з оборонних пунктів на шляху татарського Кучманського шляху. Спочатку храм теж звели як просто укріплення. Сутковецькі володіли селом до 1593 року. Останнім чоловіком цього роду став Іван Сутковецький, на якому припинився рід Сутківських; дочка Івана – Варвара успадкувала село і принесла його в придане своєму чоловікові, Олександру Балабану, старості Вінницькому, який в 1623 р побудував на горі замок, руїни якого існують понині. Балабани володіли селом до кінця XVII століття, потім воно перейшло Грабянкам. Найпомітнішим з них був граф Сутковецкій Фадей (Тадей/Тадеуш) Грабянка.
У Тадея Грабянки в Сутківцях гостював Джузеппе Бальзамо (граф Каліостро). На прохання Грабянки він розробив для майбутніх українських масонських лож ритуал «Непереможного Скіфського сонця». Граф Сутковецький збирався для початку відновити Річ Посполиту в складі рівноправних Польщі та України (проект «Республіка Світу»). Потім мріяв взагалі створити світову мега-імперію, в яку, крім Польщі і України, повинні увійти всі землі колишньої Візантії (зокрема, Палестина і північ Африки). Вважається, що це хобі довело Тадея Грабянки до арешту.

Уже при в’їзді в село стає зрозумілим значення топоніма. У цій місцевості можна почути слово «сутки». Так тут називають прохід між пагорбами і схилами. Цих «суток» тут багато, звідси і назва.

^{Сутківці, малюнок Наполеона Орди, на задньому плані – замок, на передньому Покровська церква}

Стародавня стіна XIV століття стала основою південно-східної оборонної стіни замку. На першому етапі були зведені північна і західна вежі. Будівництво було завершено у 3-й чверті XV століття будівництвом східної і південної веж і одночасним підвищенням висотності оборонних стін.

На цьому етапі Сутковецький замок являв собою прямокутне подвір’я (66 х 60 м), оточене стінами, по кутах якого стояли п’ятигранні вежі предбастіонного типу. По осі мису до північно-західної стіни примикала квадратна в плані надбрамна вежа. Вежі мали по 4 яруси і з’єднувалися бойовими галереями, проходили по внутрішньому периметру оборонних стін. З південного сходу і північного заходу були влаштовані рови шириною близько 15 м. В’їзд в замок був з північно-західного боку.

Фортеця була зруйнована татарами під час чергового вторгнення в Україну в 1567 році, але незабаром знову відбудована. Під час ремонтних робіт стіни були частково знижені, деякі бійниці розтесано під вікна.

У 1623 році власник Сутківців вінницький староста Олександр Балабан перебудовує замок. У XVII столітті Сутковецький замок втрачає оборонне значення і руйнується. Сьогодні з п’яти веж замку вціліла частково лише східна п’ятикутна.

До цього часу в північно-західному рові можна знайти мостові опори, сам рів зберігся і з південного сходу. По периметру замкового дитинця можна розпізнати залишки стін фортеці.

^{Фотографії з Вікіпедії}

^{Фотографії з Вікіпедії}